Оригинал статьи

На цікаві роздуми навела мене фраза, побачена в одній із західних статей. “В нашій культурі викарбувано поняття “пошуку хорошого доктора”, тоді як що нам справді потрібно було б шукати, то це “хорошу систему охорони здоров’я”.

Ми ідемо “на лікаря”. Але медицина сьогодні побудована таким чином (і ця тенденція тільки посилюється), що від лікаря залежить все менше і менше.

Лікарі як правило діють в командах, усвідомлюють вони це чи ні. Ми всі добре знаємо фразу про те, що хворіє не якийсь окремий орган, а весь організм. Але досі вважається, що один лікар - спеціаліст, спрощено кажучи, з одного органу, може (ні, повинен!) вилікувати хворобу. Однак фактично, щоб вилікувати захворювання, пацієнт у різних формах звертається до більше ніж одного лікаря: аналізи, кардіограми, консультація, “спочатку підіть в кабінет такий-то, ось вам направлення”. Чи залежить успіх лікування від цих лаборантів, кардіологів та лікарів з “кабінету такого-то”? Безперечно. І якщо лікарі, управлінці і не в останню чергу пацієнти не розуміють цього, це означає тільки те, що вони не бачать очевидного.

Хто повинен це розуміти? В першу чергу - самі пацієнти! Ідеться про їх здоров’я, а отже, вони самі повинні розуміти, що результат медичної допомоги залежить від команди лікарів. Система охорони здоров’я до високої міри функціональна. А це означає, що вона побудована так, як зручніше лікарям. Лікарі не лікують хвороби. Вони лікують патології органів та/або систем органів, тоді як хвороби мають властивість уражати різні органи і різні системи одночасно. Якщо наш знайомий лікар Іван Петрович чудово прооперує нам печінку, то це не значить, що лікар Петро Іванович з сусіднього відділення цієї ж лікарні так само чудово вилікує ускладнення на нирки. А враховувати це не менш важливо, якщо згадати хоча б такий показник, як смертність від ускладнень в нашій країні.

Як пацієнти можуть це розуміти? Це вже питання до управлінців. Ми всіляко намагаємося відгородити пацієнтів від інформації, пов’язаної з лікуванням їх хвороб, тоді як повинні діяти абсолютно протилежно. Лікарям вигідно, щоб пацієнти були більш освіченими. Щоправда, тільки тоді, коли лікарі орієнтовані на результат для здоров’я пацієнта - вилікувану хворобу. На жаль, в нашій системі все влаштоване не для пацієнтів, а для лікарів. Пацієнти ідуть не до найкращого, а до найближчого лікаря. Лікарів цікавить не здоров’я пацієнта (як цілісний результат), а функціонування органу, на якому вони спеціалізуються.

Ці проблеми стосуються не лише України. Але це не значить, що нам не потрібно їх вирішувати. Тому для себе я роблю два висновки: наші пацієнти повинні вчитися іти не “на лікаря”, а “на продукт”, який вони отримують - кінцевий результат для їх здоров’я; а управлінці повинні сприяти тому, щоб пацієнти знали про цей “продукт” більше, могли грамотніше його обирати. У виграші в результаті залишаться усі. Усі, хто орієнтований саме на цілісний результат для здоров’я пацієнтів.