Оригинал статьи

Збалансована система показників (скорочено ЗСП, англ.-Balanced Scorecards) - це методика, що привертає все більшу увагу топ-менеджерів в нашій країні, як прибуткових, так і неприбуткових організацій. Адже вона є ефективним вирішенням проблем, що стоять перед нашим бізнесом і суспільством.

Такий підхід не може не обнадіювати тих, хто бачить майбутнє нашої країни в ефективній економіці, розвиненій інфраструктурі та міцній соціальній сфері. Але, на жаль, надто часто ми спостерігаємо безпорадність наших організацій в спробах втілити їх стратегічні плани в життя. Часто плани залишаються лише деклараціями про наміри, що не підкріплені реальними механізмами управлінського контролю. Те, що ми не можемо оцінити або виміряти - тим ми не здатні реально управляти. ЗСП якраз і дозволяє транслювати стратегію в найбільш важливі показники, роблячи її реалізацію контрольованою.

Метод ?Збалансованої системи показників? був розроблений професором Гарвардського університету Робертом Капланом і консультантом з Бостона Дейвідом Нортоном на початку 90-х років минулого століття. Цей період характеризувався упевненим входженням принципів стратегічного планування в практику величезної кількості організацій. Наступне завдання полягало в тому, щоб виміряти ефективність роботи організацій. Річ у тому, що прибуткові компанії часто вимірюють свою ефективність, базуючись лише на фінансових показниках. Ці показники зазвичай відображають роботу компанії в ?попередні періоди?, тому не можуть своєчасно прогнозувати неблагополуччя і навіть крах компанії. Методика показала можливості використання для бізнесу системи нефінансових показників, які випереджають події і можуть слугувати надійною основою прогнозування стратегічного розвитку.

З іншого боку, багато неприбуткових організацій (лікарні, добродійні фонди, агенції, органи влади та ін.) так само зіткнулися з проблемами виміру своєї ефективності. Ще до ери ?розвиненого стратегічного планування? на початку 60-х років в міністерстві оборони США з метою централізації контролю була впроваджена система планування бюджету, яка отримала у нас назву ?програмно-цільовий бюджет? (Пригадаємо, що в Бюджетному Кодексі України зафіксоване складання нашого держбюджету за програмно-цільовим методом!). Незабаром вже весь федеральний бюджет США розроблявся цим методом. Згодом його сталі використовувати в багатьох європейських країнах. У 1970-х роках  ця система була замінена сучаснішими методами: складання бюджету на нульовій основі і цільове управління. Але коли в США розробка стратегічних планів організаціями неприбуткового сектору стала загальним явищем (спеціальним актом всі федеральні органи влади США були зобов’язані розробити свої стратегічні плани), тоді і ці методи стали вимагати перегляду. Федеральна і місцева влада, лікарні та школи, добродійні фонди почали повсюдно використовувати ЗСП.

Цей короткий історичний екскурс в мініатюрі нагадує процеси, які сьогодні відбуваються в Україні. З одного боку, у нас набув поширення метод програмно-цільового бюджетування, а з іншої - багато організацій швидкими темпами створюють стратегічні плани. Але й до сьогодні ці два процеси між собою ледве пов’язані. Спроби інтегрувати стратегічне планування до програмно-цільового бюджету призводять до невдач. Саме тому наші стратегічні плани носять декларативний характер. В кращому разі вони вимірюються у відсотках виконаних заходів, що, втім, не має жодної практичної цінності.

У 2006-2007 роках мені довелося працювати координатором проекту впровадження програмно-цільового бюджету в управлінні охорони здоров’я міської ради (м. Євпаторія). Наше управління було піонером цього методу в місті. Не зважаючи на те, що ми були першими, нам удалося досягти значних успіхів завдяки плідному сприянню проекту US AID ?Реформа місцевих бюджетів в Україні? (безпосередньо нашим містом займалися неперевершено чудові тренери Олеся Голинська та Інна Метільова). Згодом наш досвід увійшов до ряду учбових і методичних матеріалів проекту. У 2006 році сталася ще одна важлива подія: стратегічний план розвитку міської охорони здоров’я був затверджений міською радою (координатором його розробки так само був я). Проте, тут ми і зіткнулися з проблемою: як змусити наш стратегічний план працювати? Річ у тому, що, формально, программно-цельовой бюджет передбачає розробку стратегічного плану як частину цієї методології. Але, на жаль, я не знаю прикладів, де він органічно інтегрований в цей бюджетний метод. Тепер я розумію - чому! Між ними не вистачає сполучної ланки - збалансованої системи показників.

На закінчення - ще декілька штрихів.

Додаткову актуальність ЗСП сьогодні надають революційні по темпах впровадження нові інформаційні технології. Саме ЗСП дозволяє з величезних масивів ?сирих? даних витягувати корисну інформацію, відкидаючи все зайве і зосереджуючись на стратегічно важливій для розвитку організації інформації. ЗСП сьогодні стає основою інформаційних систем великих і середніх бізнес-корпорацій, так само як і організацій неприбуткового сектору. Більш того, ЗСП упевнено захоплює сфери моделювання і реінжінірінга бізнес-процесів (ділових процесів) в прибуткових і неприбуткових організаціях.

Свідками глобальних процесів інформатизації стаємо і ми, навіть у нашому невеликому місті. Управління охорони здоров’я міської ради приступило до впровадження єдиної цілісної інформаційної системи. Справа ця дуже непроста, адже треба уникнути типових помилок, так само як адаптувати кращі методи і практики сучасного менеджменту.